Інженерно геологічні вишукування у Харьківській, Донецькій та Луганській області
Інженерно-геологічні вишукування для поліпшення гідрологічного режиму та покращення екологічного стану р.Сіверський Донець в Харківській, Донецькій та Луганській областях.
При виконанні геологічних вишукувань було пробурено 61 свердловини глибиною від 2,5 до 5,0 м з відбором зразків для визначення фізичних характеристик ґрунтів.
Можливо Вас зацікавить: БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН
Сіверський Донець — розташований на південних схилах Середньо-Руської височини і північних схилах Донецькою кряжа. Басейн Сіверського Дінця простягається в південно-східному напрямі; середня ширина його – 200 км. За характером поверхні — це злегка хвиляста рівнина, пересічена численними долинами річок, балками і ярами, нахилена вона, в основному, на південний схід.
Геологічні дослідження
Геологічні дослідження показали, що ближче до долин річок порізаність місцевості зростає. Яри правого боку більш короткі і діяльні; вони мають велике падіння і у верхів’ях розгалужуються. Яри та балки лівого, більш пологого боку менш діяльні, витягнуті в довжину, мають постійні водотоки по дну.
Правий берег річки високий, крутий, порізаний глибокими ярами, які відслонюють корінні породи. Лівий берег пологий, має кілька терас. Середня ширина долини на верхній ділянці — 8—12 км, проти м. Зміїва вона досягає 60 км, далі (на південний схід) змінюється в межах від 4 до 26 км. Найбільші звуження розташовані в місцях підходу відрогів Середньо-Руської височини до правого берега, наприклад, поблизу гирла Осколу, коло м. Слов’яносербська та в інших місцях.
В долині Сіверського Дінця на другій його терасі значно розвинені дюнні піски, які простягаються смутою до 2—5 км завширшки, головним чином на лівому боці річки. Нижче гирла р. Червоної (на ділянці середнього Дінця) ширина піщаних масивів досягає 16—18 км. Піски на великій площі покриті сосновим лісом.
Заплавна тераса покрита луками, болотами, старицями. Річка тече майже на всьому протязі коло правого високого берега.
Від м. Ізюма до м.Донецьк (Росія) ширина Сіверського Дінця становить 80—100м; заплава покрита численними озерами, старицями, лісом. Багато озер і болот на другій (боровій) терасі, ширина якої подекуди досягає 10—12 км. Правий берег долини високий, крутий, місцями покритий лісом, складений він крейдовими породами. Річка на цій ділянці тече на межі крейдових і кам’яновугільних відкладів. Нижче м. Каменськ-Шахтинський (Росія) вона перетинає Донецький кряж. Долина тут звужується. Обидва береги високі, скелясті. Нижче за течією Сіверський Донець входить справа в район поширення крейдових відкладів. Лівий берег його підвищений, правий являє собою рівнину з болотами й піщаними дюнами. Ширина долини тут — 3—4 км. Нижче ст. Біла Калітва Сіверський Донець завертає на південь і утворює ряд вигинів. Коло самого гирла він завертає на південний захід і впадає в Дон за 128 км від його гирла.
Річка Сіверський Донець тече по дну долини спокійним, але потужним потоком, ширина якого коливається приблизно від 15 до 50 м. Геологічна будова заплавної тераси, що підноситься на 2-3м. над меженним рівнем річки, досить мінлива як у горизонтальному, так і у вертикальному напрямах. До складу алювіальних відкладів входять піски, супіски, рідше суглинки та мулуваті глини.
Корінні породи, що підстеляють алювіальні відклади заплави як за віком, так і за петрографічним складом різноманітні; вони представлені крейдою і пісками бучацького ярусу.
У зв’зку з тим, що річка Сіверський Донець протікає по різним геоструктурним провінціям, геологічна будова долини річки на всьому протязі характеризується мінливим геолого-літологічним складом
Кристалічні утворення на геології ділянки мають повсюдне поширення й представлені: породами гранітоідного комплексу – гранітами і мігматитами, а також – сланцями, гнейсами, кварцитами.
Можливо Вас зацікавить: ГЕОЛОГІЯ ДІЛЯНКИ
Глибина залягання кристалічних порід збільшується з півночі на південь.
У цілому гідрогеологічна провінція Донецької складчастої області ставиться до районів, слабко забезпечених підземними водами. Основна частина оцінених запасів (більш 50%) припадає на водоносні горизонті в крейдових і кам’яновугільних відкладів. На експлуатації цих вод засноване водопостачання багатьох населених пунктів і промислових підприємств Донбасу.
В Донецькій області в межах басейну р. Сіверський Донець (гідрогеологічна провінція Донецької складчастої області) підземні води пов’язані переважно з верхньокрейдяним, верхньотріасовим та кам’яновугільним водоносними комплексами.
В Луганській області переважна кількість родовищ прісних підземних вод пов’язана із верхньокрейдяним водоносним горизонтом в заплавах річок басейну р. Сіверський Донець. Частка водних ресурсів з підземних джерел у загальному об’ємі води, що використовується у народному господарстві, становить 73%.
В геолого-літологічному розрізі заплави і надзаплавних р. Сіверський Донець виділяються сучасні алювіальні, елювіальні, делювіальні, озерно-болотні, середньо четвертинні алювіальні, еолово-делювіальні відклади, нижче по розрізу залягають відклади палеогенові, крейдові, юрські, тріасові, пермські, кам’яновугільні відклади.
Під шаром води (підруслові відкладі) і на берегах виділяються відклади:
– мули супіщані текучої консистенції, від чорного до темно-бурого кольору, в покрівлі з залишками камишової рослинності (аIV) – ІГЕ-2; спостерігаються мули на ділянках прилягаючих к берегової частині р.Сіверський Донець на ділянках зі слабкої і практично відсутній течієй води, а також на заболочених ділянках; потужність мулів досягає 2,5 м;
– супісок замулений, піскуватий, сіруватого кольору іноді з зеленкуватим відтінком, пластичної консистенції (аIV) – ІГЕ-3 і супісок мулуватий, сірувато-чорного кольору, іноді за торфований, пластичної консистенції (аIV) – ІГЕ-4; в профілі донних відкладів залягають під мулами, а в місцях їх відсутності під шаром води; потужність досягає 1,5-2 м;
– пісок пилуватий, с прошарками супіску, сірувато-жовтого кольору, злегка мулуватий, водо насичений(аIV) – ІГЕ-5; незначної потужністю в основному 0,2-0,4 м, залягають відклади в покрівлі дрібнозернистих пісків;
– пісок дрібнозернистий, сірувато-жовтого кольору, водо насичений (аIV) – ІГЕ-6; залягають в основі алювіальних відкладів, вкрита потужність становить 5 м;
– пісок дрібнозернистий, з включенням жорстви до 10%, водо насичений (аIV) – ІГЕ-6а; вкриті в районі м.Новодружевськ, в покрівлі піщаної кори вивітрювання кам’яновугільних відкладів, потужність їх досягає 1,5 м;
– глина сіруватого і темно-сіруватого кольору, туго пластичної консистенції (lbIV) – ІГЕ-7; вкриті на ділянках староріччя і заболоченими мілководдями потужністю до 0,5 м;
– суглинок сірувато-кольору, піскуватий, м’ягкопластичної консистенції (аIV) – ІГЕ-8; вкриті в розрізі донних відладів на незначних ділянках потужністю 0,3-0,6 м;
– пісок дрібнозернистий, жовтуватий (аIII) – ІГЕ-9; в межах надзаплавних терас на берегах Сіверського Донця;
– суглинок лесовідний, макропористий, жовтуватий (е, vdII-III) – ІГЕ-10; залягають на берегах незначної потужністю в межах надзаплавної тераси;
– суглинок гумусова ний, пухкий, буруватий (dIV) – ІГЕ-11; спостерігаються відклади в межах обрушених при крутих берегових схилів річки, потужність становить 0,2-0,7 м;
– жорства з піщаним заповнювачем (Kz-Mz) – ІГЕ-12; спостерігаються відклади в верхній частині розрізу палеозойських і мезозойських відкладів; вкрита потужність в заплаві Сіверьского Донця досягає 4,4 м;
– крейдові відкладі (K) – ІГЕ-13 в руслі Сіверського Донця розвідувальними свердловинами вкриті під шаром води північно-східніше с.Устінівка Луганська область.
Можливо Вас зацікавить: ГЕОЛОГІЧНИЙ РОЗРІЗ